Міністерство вугільної промисловості готове розглядати інвестиційні пропозиції щодо вугільних шахт усіх зацікавлених осіб. Екологи не розуміють, кому треба вкладати кошти у збиткову галузь.

Мінвуглепром оприлюднив перелік з 38 шахт і підприємств, у розвиток яких розраховує залучити до 2016 року майже 11 млрд. грн. інвестицій. В тому числі, використовуючи механізм державно-приватного партнерства. Голова енергетичного департаменту НЕЦУ (Національного екологічного центру України) Олексій Пасюк сумнівається у щирій зацікавленості приватних інвесторів: «Зазвичай державно-приватне панртнерство застосовують тоді, коли йдеться про значні інвестиції, які важко окупити на комерційній основі. Як, наприклад, будівництво атвошляхів або водоочисних споруд».

За його словами, на Заході все більше критики цього механізму, а у колишніх радянських країнах бачать у такому партнерстві панацею. За оцінками мінвуглепрому, якщо [Далі…]

Все знают, что такое Конча-Заспа.

Теперь под этим географическим названием подразумевают зону «элитных» имений в районе южной границы Киева. А еще 10 лет назад этот топоним называл прекрасную пойму Днепра между озерами Конча и Заспа. Восьмьюдесятью годами ранее здесь был первый в царской России, а впоследствии и первый в Советской Украине, природный заповедник - Конча-Заспа. Когда-то эту территорию признали самым ценным уголком природы в стране. Теперь в библиотеках можно найти антикварный журнал бывшего заповедника.

Сегодня значительная часть Конча-Заспы застроена. Последние ее остатки теперь находятся под охраной ландшафтного заказника «Остров Жуков» (который городской совет также спешит раздать). [Далі…]

Національно-екологічний центр України заявляє, що у заплаві річки Десна незаконно ведуться земляні роботи.

Природоохоронні організації вбачають в цьому загрозу створенню національного природного парку “Подесіння”, а також загрозу якості питного водопостачання у Києві.

Зокрема, за даними НЕЦУ, гідронамивні роботи проводяться в межах Погребської сільської ради Броварського району.

“На ділянці працювала і досі працює будівельна техніка, встановлена огорожа, аналогічно до всіх випадків, коли ділянку готують під забудову. Будівництво на цій території стане порушенням Водного та Земельного кодексів а також закону “Про охорону навколишнього природного середовища”. Вже не кажучи про те, що в разі здійснення будівництва кияни будуть пити стоки дачників”, йдеться в повідомленні. [Далі…]

Україна вшановує пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи. Водночас екологи звертають увагу до сучасних проблем ядерної галузі – накопичення радіоактивних відходів і подовження терміну експлуатації реакторів.

Представники екологічних організацій нарікають, що Україна, не подолавши наслідки катастрофи на ЧАЕС, створює нові ядерні загрози. Й засуджують плани, згідно з якими у 2020 році 80% реакторів на АЕС, мають працювати у терміни, що перевищують проектні. Як вважає Дмитро Хмара з Національного екологічного центру України (НЕЦУ), це створить додаткову небезпеки для населення та довкілля: «З огляду на енергетичну безпеку України, немає підстав для продовження роботи фізично і морально застарілих реакторів».

Голова ради громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк сказав «Німецькій хвилі»: «Аргументи, які нам видаються вагомими, такі – атомна енергетика дуже дорога в Україні. Скільки б не заявляли лобісти атомної енергетики про те, що вона дешева, жодної цифри навести вони не можуть, тому що досі ніхто не порахував, скільки насправді коштує атомна енергетика в Україні». [Далі…]

Прага – Найбільші українські міста задихаються від автовикидів. Причин одразу кілька. Найголовніші – неймовірний ріст числа автомашин за останні 20 років, погана організація роботи громадського транспорту, низька якість бензину, відсутність ефективного державного контролю за викидами. Абсолютна більшість відвідувачів сайту Радіо Свобода на запитання, що слід вжити насамперед для зниження забруднення міст, відповіли: будувати більше об’їзних доріг. Решта опитаних серед нагальних заходів назвали обмеження і запровадження плати за в’їзд до міст.

Фахівці одностайні: автомобільні викиди, які містять понад 200 видів токсичних речовин, є основними забруднювачами сучасних великих міст. Забруднення це дуже часто перевищує допустимий рівень у 2-4 і більше разів. Із ростом числа автотранспорту ця цифра невпинно зростатиме. Перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко в інтерв’ю Радіо Свобода зауважила, що «у великих містах – Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Ужгороді – значна частина, майже 60 відсотків, а в деяких транзитних містах до 70 відсотків, складають викиди не зі стаціонарних джерел, як це було в попередні роки, а саме від пересувних джерел, тобто від автомобілів». [Далі…]