Ми в пресі

Два градуси загроз

5 листопада 2008, 14:30 | Версія для друку

Фото РЕЙТЕР

Фото: РЕЙТЕР

Чим пізніше країна починає думати і щось робити для покращання екологічного стану, тим дорожче їй це обходиться. Яскравий приклад для нас — липневий паводок у Західній Україні. Фахівці ж застерігають, що якщо ми нічого не робитимемо, то з часом повені в Карпатах ставатимуть частішими, а степи Південної України перетворяться на пустелі. Загалом подібні негативні тенденції спостерігаються в усьому світі: людство тільки недавно почало задумуватися над своїм «внеском» у часті землетруси, урагани, повені, посухи та зливи на планеті. Так, Конвенція щодо клімату почала діяти у світі в 1994 році, а трьома роками раніше ООН почала організовувати щорічні міжнародні переговори щодо змін клімату, які цього року з 1 по 12 грудня пройдуть у Познані (Польща).

На такі саміти з’їжджаються представники всіх країн, щоб обговорити, як рухатися далі, відзвітуватися про те, що зробили. Відомо, що однією з причин глобального потепління є парниковий ефект через викиди в атмосферу. За даними Міжнародної агенції з енергетики, Україна входить в двадцятку країн, які викидають найбільше парникових газів. Чому це так, адже за останні роки наша країна значно зменшила кількість викидів у атмосферу, а також з чим приїде представництво України на переговори в Познань і які візьме на себе зобов’язання перед світовою спільнотою, «Дню» розповів магістр екологічних наук, співробітник Національного екологічного центру України Олексій ПАСЮК. [Далі…]

Експерт із атомної енергетики Національного екологічного центру Олексій Пасюк, 35 років, вважає, що атомна енергетика не вирішила питання енергетичної залежності України від Росії.

Через світове подорожчання енергоносіїв атомна енергетика стає вигідною справою?

— Будівництво атомної електростанції вимагає великих інвестицій, які окупляться років за 30 роботи АЕС. Інвестори не хочуть так довго чекати. Простіше побудувати газову станцію або ті ж вітряки, що вимагають менших інвестицій і дають швидку віддачу від вкладених у них грошей.

До того ж сьогодні загублено досвід будівництва атомних електростанцій. Якщо в 1970-х — на початку 1980-х майже щотижня у світі запускався атомний реактор, то до кінця 1980-х темпи упали. Сьогодні у світі дефіцит фахівців-атомників. [Далі…]

Голова Оргкомітету загальнонаціональної акції „7 природних чудес України” Микола Томенко підтримує пропозиції, висловлені у зверненні Національного екологічного центру України (НЕЦУ) щодо об’єднання зусиль задля збереження унікальних природних об’єктів, які були подані на всеукраїнський конкурс „7 природних чудес України”…

Зокрема, у своєму зверненні НЕЦУ зазначає, що багато природних перлин, що беруть учать у згаданій акції, привертають увагу громадських природоохоронних організацій України не тільки через їх виключну природну та естетичну цінність, а ще й тому, що багатьом з цих об’єктів загрожує небезпека знищення вже найближчим часом. Серед таких, зокрема, були названі Жуків острів, „Гранітно-степове Побужжя”, заповідник „Хортиця”, Канівські гори, озеро Синевир тощо. [Далі…]

Мутная энергетика

17 червня 2008, 11:41 | Версія для друку

4 июня в Каневе (Черкасская обл.) состоялись депутатские слушания по поводу строительства близ города новой гидроаккумулирующей станции. Депутаты райсовета и горсовета, впрочем, мало интересовались проектом этой новостройки (который, в общем-то, даже не разработан). Они с пеной у рта спорили и едва не передрались из-за «шкуры неубитого бюджета» — юридического адреса дирекции будущей стройки.

Представители района чуть ли не на коленях призывали строителей зарегистрироваться не в областном или районном центре, а в каком-нибудь селе — налоги должны оставаться «на местах». Мэр Канева обижался и патетически восклицал: «Но ведь там же будут работать и горожане! Каневу тоже нужны деньги!» Главы ближайших к потенциальной стройплощадке сельсоветов, почувствовав из будущего запах купюр, наперебой плакались о мостике через ручей, который обязаны отремонтировать именно энергетики, клубе, который нужно восстановить, телефонах, которые провели 20 лет назад, но до сих пор не подключили к АТС. Пожалуй, лучше всего передает атмосферу слушаний фраза одного из местных депутатов: «Если проведете в наше село газ — стройте что хотите! Если газа не будет — тогда мы категорически против!» [Далі…]

Повіяв вітер степовий…

3 червня 2008, 16:52 | Версія для друку

Присвячується пам’яті видатного природоохоронця С.Таращука.
Більшість тих, хто оспівує славну українську історію, оспівує і степ. Серед степу виникла перша українська держава – Запорізька Січ; тоді його називали Диким Полем. До степу тікали, шукаючи волі, українці. Сучасні козаки і в наш час щиро зичать одне одному «вітру і степу». Про нього здавна складали народні пісні. Серед нього, врешті заповідав поховати себе Тарас Шевченко: «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій», писав Шевченко, ототожнюючи Україну зі степом. [Далі…]

Сторінок 5: [1] [2] [3] [...] наступна › остання »