Ми в пресі
Чим пізніше країна починає думати і щось робити для покращання екологічного стану, тим дорожче їй це обходиться. Яскравий приклад для нас — липневий паводок у Західній Україні. Фахівці ж застерігають, що якщо ми нічого не робитимемо, то з часом повені в Карпатах ставатимуть частішими, а степи Південної України перетворяться на пустелі. Загалом подібні негативні тенденції спостерігаються в усьому світі: людство тільки недавно почало задумуватися над своїм «внеском» у часті землетруси, урагани, повені, посухи та зливи на планеті. Так, Конвенція щодо клімату почала діяти у світі в 1994 році, а трьома роками раніше ООН почала організовувати щорічні міжнародні переговори щодо змін клімату, які цього року з 1 по 12 грудня пройдуть у Познані (Польща). На такі саміти з’їжджаються представники всіх країн, щоб обговорити, як рухатися далі, відзвітуватися про те, що зробили. Відомо, що однією з причин глобального потепління є парниковий ефект через викиди в атмосферу. За даними Міжнародної агенції з енергетики, Україна входить в двадцятку країн, які викидають найбільше парникових газів. Чому це так, адже за останні роки наша країна значно зменшила кількість викидів у атмосферу, а також з чим приїде представництво України на переговори в Познань і які візьме на себе зобов’язання перед світовою спільнотою, «Дню» розповів магістр екологічних наук, співробітник Національного екологічного центру України Олексій ПАСЮК. [Далі…] |
||||
|
Через світове подорожчання енергоносіїв атомна енергетика стає вигідною справою? — Будівництво атомної електростанції вимагає великих інвестицій, які окупляться років за 30 роботи АЕС. Інвестори не хочуть так довго чекати. Простіше побудувати газову станцію або ті ж вітряки, що вимагають менших інвестицій і дають швидку віддачу від вкладених у них грошей. До того ж сьогодні загублено досвід будівництва атомних електростанцій. Якщо в 1970-х — на початку 1980-х майже щотижня у світі запускався атомний реактор, то до кінця 1980-х темпи упали. Сьогодні у світі дефіцит фахівців-атомників. [Далі…] |
||
|
Зокрема, у своєму зверненні НЕЦУ зазначає, що багато природних перлин, що беруть учать у згаданій акції, привертають увагу громадських природоохоронних організацій України не тільки через їх виключну природну та естетичну цінність, а ще й тому, що багатьом з цих об’єктів загрожує небезпека знищення вже найближчим часом. Серед таких, зокрема, були названі Жуків острів, „Гранітно-степове Побужжя”, заповідник „Хортиця”, Канівські гори, озеро Синевир тощо. [Далі…] |
||
|
Представители района чуть ли не на коленях призывали строителей зарегистрироваться не в областном или районном центре, а в каком-нибудь селе — налоги должны оставаться «на местах». Мэр Канева обижался и патетически восклицал: «Но ведь там же будут работать и горожане! Каневу тоже нужны деньги!» Главы ближайших к потенциальной стройплощадке сельсоветов, почувствовав из будущего запах купюр, наперебой плакались о мостике через ручей, который обязаны отремонтировать именно энергетики, клубе, который нужно восстановить, телефонах, которые провели 20 лет назад, но до сих пор не подключили к АТС. Пожалуй, лучше всего передает атмосферу слушаний фраза одного из местных депутатов: «Если проведете в наше село газ — стройте что хотите! Если газа не будет — тогда мы категорически против!» [Далі…] |
||
|
|
||





Експерт із атомної енергетики Національного екологічного центру
4 июня в Каневе (Черкасская обл.) состоялись депутатские слушания по поводу строительства близ города новой гидроаккумулирующей станции. Депутаты райсовета и горсовета, впрочем, мало интересовались проектом этой новостройки (который, в общем-то, даже не разработан). Они с пеной у рта спорили и едва не передрались из-за «шкуры неубитого бюджета» — юридического адреса дирекции будущей стройки.