Ми в пресі
Чим пізніше країна починає думати і щось робити для покращання екологічного стану, тим дорожче їй це обходиться. Яскравий приклад для нас — липневий паводок у Західній Україні. Фахівці ж застерігають, що якщо ми нічого не робитимемо, то з часом повені в Карпатах ставатимуть частішими, а степи Південної України перетворяться на пустелі. Загалом подібні негативні тенденції спостерігаються в усьому світі: людство тільки недавно почало задумуватися над своїм «внеском» у часті землетруси, урагани, повені, посухи та зливи на планеті. Так, Конвенція щодо клімату почала діяти у світі в 1994 році, а трьома роками раніше ООН почала організовувати щорічні міжнародні переговори щодо змін клімату, які цього року з 1 по 12 грудня пройдуть у Познані (Польща). На такі саміти з’їжджаються представники всіх країн, щоб обговорити, як рухатися далі, відзвітуватися про те, що зробили. Відомо, що однією з причин глобального потепління є парниковий ефект через викиди в атмосферу. За даними Міжнародної агенції з енергетики, Україна входить в двадцятку країн, які викидають найбільше парникових газів. Чому це так, адже за останні роки наша країна значно зменшила кількість викидів у атмосферу, а також з чим приїде представництво України на переговори в Познань і які візьме на себе зобов’язання перед світовою спільнотою, «Дню» розповів магістр екологічних наук, співробітник Національного екологічного центру України Олексій ПАСЮК. [Далі…] |
||||
|
Україні загрожує збільшення стихійних лих, затоплення узбережних районів та нестача питної води, - стверджують екологи. І це далеко не весь перелік того, до чого призводить збільшення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Власне, щоб запобігти такій ситуації, 1997-го року 121-на держава уклала Кіотський протокол. |
||
|
Ірина Ставчук відповідає на питання у студії програми “Час” на “5 каналі” 19 січня 2007 року [Далі…] |
||




